Коли є великй вибір рукодільних справ, якими хочеться займатись,
дуже важко зупинитись на чомусь одному. Зробивши такий вибір, будеш
швидко прогресувати в обраному, але це звужуе світ навколо тебе.
Вибравши один шлях губиш безліч можливостей.
Спроба займатись усім одночасно не приведе ні до чого хорошого:
заняття сперечаються між собою, заставляють перескакувати з одного
на інше, залишати незавершені роботи, розпорошувати сили.
Я вже відмовилась від ідеї щось шити (тобто, залишаю осторонь усі
види рукоділля, де присутнє шиття). Просто одежа - це практично,
квілкинг (лоскутне шиття) - дуже гарно, математично, цікаво і
захопливо, пошиття ляльок... Все це классно, але саме шиття мене
просто бісить. І проблема тут не у відсутності швейної машинки (при
бажанні можна придбати), просто сам процес нервовий. Міряли-міряли,
викроїли, зшили... а все не так, як треба...і вже не
виправити...гррр...
Орігамі я спробувала, але взагалі не пішло, кусудами - подобається
робити... не знаю, залишиться певне як спосіб відпочинку від
вишивки, а не як основне захоплення. Доречі, сподіваюсь, що скоро
викладу пару фоток на цю тему =)
Спробувала працювати з пластикою... вийшло не дуже. Я підозрюю, що
вона була зіпсована, бо дуже тяжко розминалась і майже не
з'єднувалась між собою. Найчастіше пластику застосовують для
виготовлення біжутерії, а це точно не для мене. Якщо і буду
експерементувати з пластикою ще, то лише як з матеріалом для
скульптури (не залишаю надії таки зробити ляльку).
Хочу спробувати випалювання по дереву (вже позичила інструмент,
залишилось тільки набратись сміливості).
Куди рухатись у саморозвитку? Занурюватись у глибини одного
заняття? Випробовувати себе у різних? Як знайти золоту середину між
шириною і глибиною? =)
