Pyzjaka о себе

Основные данные

Откуда я

Ищу

Ищу: Друзей
Разговора
Приключений
Игры
Партнёра

Pyzjaka:

Музика,танці,ФОТОГРАФІЯ,психологія,діти)),парапсихологія,філософія, сонце,запах свіжого повітря,дощ,хмарки,місяць,захід і схід сонця,Давній Єгипет,готика,сни,гіпноз,підсвідомість,квітка,зелений чай,чорний шоколад,БІЛА роза,пінгвіни,їжаки),білі шкарпетки,гарні речі.

Pyzjaka принадлежит к

ПсихологіяLogos pro psyche.
Подорожі!куди їздили і як, що сподобалось, а що ні? Росповідаємо, тут, показуємо...
30 Seсonds To Marsдля любителей 30STM
ФотографияФотография
ПутешествияПутешествия

моя музыка

Слушать

Pyzjaka имеет 2 альбомы.

Pyzjaka отсчитывает время до

Сонечко приїде!!!
осталось дней: 15
17-річчя
осталось дней: 25

kozhen meshkanec Manhattanu chas vid chasy bozhevolie!
Количество записей: 46

ех...

6 дня(ей) назад в 01:43

давненько не писала....
сьогодні було моє перше пробне тестування.ходила на англ...
скажу,що там байдикувала.ну не можу я просидіти 2 години на 1 місці!!!
тому результати,як опісля оказалось,не такі,як я розраховувала..
   кароч потім ми вирішили піти погуляти.
компанії як такової у нас тіпа немає. математ.наша група і все. але тут було не все...
гуляти йти не хотіла,бо вже 3 дні зла як собака.а тут внезапно,як кажуть, приїхала подруга з однокурсницею,яку я обожнюю ,хоча ще не бачились ніколи)
        отже,як тут можна не піти?!)
вирішили піти в нову кав"ярню,Яка відкрилася оце на днях...
і не просто ми пішли.тобто ми з дівчатами не дошли.бо я пішла з інш.компанією.з моїм "шкільними"...8 чоловік -половина з групи,половина-ні) ми прийшли за пів год.від закриття і були останніми.але було ТАААКК крутооо!!!
просто ржали,перекрикуючи єдинний об"єкт,Який там був-тєліК_))
отже посиділи на славУ)нас запам"ятали)
потім пішли в інше кафе,де нас чекали подруги. випивши там по бокалчику вина\віскі\пива\коньяка (кому шо)...  знову перекрикували ТВ і навколишніх)
ну,як завжди без чужих поглядів в нашу сторону не обійшлося)
а саме цікаве: спонтанно однокласник запропонував вже "як гуляти,то гуляти",  тобто поїхати завтра в інше місто на каток)
ну шо ж...ми, весела компанія,що відмовимся?! ну ми і передзвонили батькам,повідомили їм цю новину,і
ось завтра в 8 год.зустр. на вокзалі....
так хочу скоріш цей день!!!
просто це ВПЕРШЕ така поїздка нашою вже створеною компанією КУДИСЬ ,а особливо в інше місто+ що всіх пускаютЬ)
    я щаслива,що маю їх. щаслива,що кожен з них осознає, що це останні дні нашого спільного життя.і вже не я пропоную як завжди кудись йти, а хлопці навіть) це вражає)
напевно мене зрозуміло лише моїм....
але то фігня! головне,що буде вже....сьодні.....
ех....)))
а ще....
          П.С... обожнюю Са_Ш.ку )))

а все почалося з феєричного закінчення нашого патті у Алени на хаті... зібралися 12 чоловічок,однокласничків у дівчини й погуляли так, що навіть не соромно!!!!тобто ДУЖЕ кльово!!!
...і ось мені чомусь саме в цей день потрібно було зустрітися з хлопцем,яким вам передати книгу товариша...
я вирішила почекати біля його під'їзду. хлопці обидва живуть в 1 під'їзді.
ось я стою, думаючи як себе краще представити майже зовсім незнайомому хлопцеві,і тут двері відкриваються і переді мною стоїть Він...
він-це той,з яким я останнім часом спілкуюся найбільше.... звати Саша. це та людина, про яку не можна казати прості банальні фрази.незвичайна...
раніше,роки 3 назад, ми тісно спілкувалися, потім ні...зараз знову почали.
без телефоного дзвінка кожного вечора я не можу заснути.
без вранішньої думки про нього - прокинутися.
він навчається в СБУ і приїжджає рідко..сумую дуже..
кароче,ми щасливі...
 він казав,що напевно його не пустять на 8...
...він виходить з букетом хризантем  дуже порадувало,що не стандартні троянди і просто посміхається....
   ...ви уявляєте моє обличчя...Я ПРОСТО В ШОЦІ!!!!!!!!!!!!
...да я й досі в шоці....
з"являється як завжди куча риторичних запитань,які тут зовсім не в тему,тому я просто мовчу....
я одразу й кидаюся в його обійми й ніжно втягую його запах...
він просто каже: давай сумку, йдемо до тебе.....
я трималася коло нього, з букетом, і усвідомлювала, що це найкраще побажання,яке тільки може бути..ех...:>
     прийшовши до мене(це було десь пів на 12) мама сама стояла в шоці... я вдягнулася і ми вийшли на вулиці.
виходячи,підїжджає машина,зупиняється,виходить чоловік і каже: молоді люди,Чекайте хвилинку,я хочу щоб ви були свідками того, як я люблю свою тещу....  і цілує свою тещу....  ми стали ще більш усміхненими...  він привітав нас і побажав щастя і кохання)))
...ми обійшли будинок, зупинилися біля  нашого деревця і просто стояли, обнявшись...
я не дуже усвідомлювала те,що було.+ думала про те патті,що було у Алени на хаті..
...постоявши,згадавши все, ми пішли назад до мене в під'їзд...так, ми любимо його....сидіти там до ранку..)
я запропонувала чай. і винесла на площадку 2 стільчики, чаї і вазочку з квіточкою.... ми просто створили своє затишне місце, де будемо тільки ми самі...це було незвичайно...
люди!!якщо колись захочете здивувати свою кохану людину - советую, дуже незвичайно і романтично...
я почала читати вірші, які написала недавно....а він лише тримав за руку і не відводив очей....
потім закінчивши чаювання, ми довго стояли й говорили...
про різне...про наше...
    потім захотівши пити, пішли до мене на кухню десь в години 2....всі спали. ми тихесенько й так романтично знову чаювали....
він обожнює мою кімнату.(а я його...) тому поки я готувала все, то його погляд падав на ті місця, які він обожнює)
а потім,тихо стоячи біля стіни,поглядав за тим,як і що я роблю....
відчувши погляд,повернула голову й побачила щасливе обличчя....
 історія знову повторилася)
потім нам набридло ламати спини на стільцях і ми пішли в зал і сіли на диван)... 3я година...
4а година... вже лежимо просто поруч, торкаючись кінчиками пальців місця, які такі примєні на дотик..)
і я усвідомлюю: ось воно - ЩАСТЯ!!!!!... 
чим не найкраще 8 березня?! коли він з самого ранку вже був не в казармі, коли до останнього моменту чекав поки я нагуляюся й ми зустрінемося. коли мій однокласник знав,що він приїхав і мовчав.. коли я повинна була зустріти зовсім іншу людину, а зустріла його... коли це було так незвичайно+квіти... коли все те,що ми так хотіли - здійснювали й провели ніч разом, просто лежачи поруч..)
ех,Саша,Саша..)
але як завжди: хороше має здатність закінчуватися...
о 6 годині ранку - коли ми спимо, дзвінок в квартиру... я підриваюся,дивл. в окошко - там його батьки....
блііін, думаю, оце піпец щас буде...
Бужу Сашку. відкриваю двері(беру на себе цю відповідальність), бачу тата..питає: Саша у вас? кажу: так,ось він..
побачивши їх ми трошки не зрозуміли шо не так... 
але...ніколи не забуду погляд тата...йому було трошки соромно, що Саша так зробив..
а мені соромно перед ними... досі...ЖАХЛИВО!! ненаю як від цього почуття ізбавиться..
оказується вони вже і міліцію, і лікарню об'їздили,і в клуби їздили.... вже бабуся його перенервувалася..( а це найстрашніше..
а в нас...були просто викл.моб... сіла батарея...
ну да, добре,коли ти забуваєш про всіх і близьких,які можуть хвилюватися...
зачинивши за ними двері, ми сіли й десь час я не могла заспокоятися.. хоча Сашка і переконував, що я ні в чому не винна. але ж..все-таки..
це буде мені уроком!!!.... не знаю навіть тепер, я зможу зайти до них в квартиру після такого....
мама то сприйняла добре) вже з нею не вперше такЕ)
а ось тато...я і так його не знаю, бо він працює в інш.місті й живе там, тільки на вихідних тут,  та ще й ця історія....
вночі ми,можна сказати, зовсім не спали..
і як би там не було, зараз я пишу це все і падає таким лапатий сніш, хоча й 8 березня, але дуже-дуже гарно..
*********             
я вдячна долі, що цей день пройшов так... це найкращий подарунок, який змогли мені коли-небудь зробити!!!!!!!!!
ПОСМІХНІТЬСЯ ЛЮБІ ДІВЧАТА!!!!!!!!!!!!! зі святом вас!!!!!!!!!1
 

С ним я себя чувствую маленькой беззащитной девочкой.
С куском знаний в руке и упаковкой любимых конфет..
Он учит меня выживать, изменяет мои принципы.
А потом спокойно ложиться спать, 
Как ни в чем не виноват…
 Он будет меня каждое утро телефонным звонком
И всегда просит улыбаться молча.
А я лишь люблю его..
Ну и что, что у него икота.
Мы спорим друг с другом тогда,
Когда обо всем уже поговорили.
А потом улыбаемся, решив, что мы – дети-индиго..
Ты заставляешь меня веселиться,
даже когда тебе ранят сердце.
Потому что ты знаешь – наше счастья – не вечность.
И шаг за шагом, перелистывая страничку,
Ты попадаешь на новые цифры, мысли по привычке.
Нам достаточно одного часа и боли, чтоб напиться.
А потом проснутся утром и бесится..
 …Кто-то кому-то всегда должен…
И не бывает двух поэтов в одной комнате,
Двух историй..
Окружаем себя только романами, 
Написанными шрифтом Arial курсивом.
Но это еще не начало.
Это конец.
Ну а мы – счастливы.. =)



Мнения (20)

27.12.2009 в 01:30
За Житомир + :)
26.12.2009 в 13:40
Puzjaka?ето буквы  нье Рускиье куда жывйош ?
09.12.2009 в 15:37
вызвало улыбку - слушаю "30 Seсonds To Mars" и замечаю у тебя группу их любителей...
29.11.2009 в 20:59
дяки за підтримку. ^^