Ти сидиш зараз і навіть не знаєш
Чому все так і чого ти чекаєш
Ти мав би знати , ти мав би йти,
Але шлях цей ще треба знайти.
Я нарешті доповзла додому. Трохи попала
під дощ , але це тільки було на краще , бо
настрій в мене теж був дощовий. Я і
цей світ цього разу нормально співіснуючи прийшли додому. Було
навіть класно : дощ сильний , з волосся капає , з калюж хлюпало під
моїми кроками і це все на фоні темної ночі з яскравим місяцем.
Романтика, правда? =)
- Де
ти була так довго? Ти вже давно мала бути дома!
- Далеко і глибоко 
Грюк.
Далі не буде нічого
цікавого. Я завалюся на диван , буду лежати і думати , думати і
лежати , лежати і думати , що ще мені такого вчверити. Бо цей один
сценарій на дофіга кучу днів , вже не то слово , що домахує. Тому я
вже нічому від себе і не дивуюсь. Від нудоти і
одноманіття можна не
тільки „скупатися” під дощем , причому та
нормально скупатися , а навіть не догадуюся , що ще можна зробити.
(Хоча догадуюся. Шось тіпа веселої безголової дурниці ) Еврика! Так
от і треба вчверити веселу безголову дурницю! Тільки яку? Дурницю
ще тежтреба придумати. Або не придумувати
, просто робити все те , що перше в голову прийде. Оце реально
вийде дурниця!
(Ваще реальна дурниця :
))
Помити голову засобом для
миття посуду.
І чого це прийшло в мою
голову? Хоча це і дурниця , але фейс контроль вона не пройшла , бо
я зараз збираюся прямо тут заснути . Так що більше дурниць не буде
( на сьогодні ) . А сьогодні закінчується через годину
=)Ot tak Ot.
* * *
An angel face smiles to me,
under a headline of tragedy, that smile used to give
me
wa-a-a-armth...
Блін . Е-е-е-е. Алоо .Та ,
я ще спала . Не-а , вже не сплю. Та. Добре. Добре! Обов’язково. Та
не забуду. Та. Блін та добре. Та
! Добре
! БЛІН
ТА ДОБРЕ
! ТА , Я ВСЕ
ЗРОБЛЮ
!<<якщо не
забуду>
Сон 2...
Сон продовження...
Сон повертається...
Бім-бам-бім-бам. У Києві
зараз перша година дня.<<Класно
Києву>
.<<А
у нас. Де там мій телефон. Він же був під подушкою. Знов забрали.
Блін і чого це не можна спати з телефоном? Тепер прийдеться
вставати.>
... Дзень , дзеньк , дзелень .
. . – відкривалися , закривалися кастрюлі на кухні. Потім
зашаруділа обгортка від шоколадки , бо шоколадки вже там не
було.
Клац. Страшний буревій
пронісся містами Китаю. Багато людей не мають Клац. Пінгвіни
надзвичайно розумні і витривалі істоти. Вони навіть Клац. А нового
спікера ще не вибрали , але ніхто не сумнівається що ним стане
Клац. Що ж нехай іде з Богом. Але він може повернутися і
помститися. Але він заслуговує на помсту , а ми на Клац. Клац.
Клац. Клац. КЛАЦ.
<<Нема
нічого цікавого..........По теліку завжди
так. Що дивишся в стінку , що в
нього.>
Пішла в нет. Буду не скоро.
Щиро ваша Я. * * *
13-те число цього
місяця.
Я прокинулася від сну досить рано. І смутно намагалася
пригадати що ж мені снилося. На цей момент я пам’ятала тільки те ,
що сон був досить класний , принаймні із тієї всієї байди , що
зазвичай сниться. Потім починали пригадуватися
фрагментики. І вже через хвилин десять я догнала ,що сон і
складався з різних фрагментів, картинок і кусочків , Що зі мною
траплялися . Це була так звана вибірка різних приколів і щасливих
моментів напевно за останній рік. Встала я з чудовим настроєм
.<<Ну ще би хто би не хотів таке
побачити і згадати!>
Раз через раз
пригадувалися приколи і я починала сміятися. День був як день , а от мене переповнювало якесь радісне
відчуття. Спочатку я думала , що то від того сну , а потім моє
внутрішнє я дало чітко зрозуміти що має щось статися. При чому щось
дуже , дуже прикольне. Таке відчуття вже було , тому я не могла
заспокоїтися. Ну що ж таке має статися? Ну як так можна радіти від
того, від чого треба радіти коди воно станеться ?....
14-те число цього місяця.
Ранок.
Прокинулася з тим же відчуттям. Викинула все з голови і
попробувала побачити що ж станеться. Спочатку я просто зосередила
свою увагу на диханні . потім побачила
картинки.<<Щось має статися.
Догадки є ,але це не
можливо...>
Принаймні зранку я
дізналася , що це має бути безпосередньо зв’язано із
минулим.
14-те число цього місяця.
Обід.
Сталося дешо трохи незвичне на
повсякденні події , але це замало на таке
відчуття.<<Чи
все?
>
Чи можливо
події обіду тісно зв’язані із тим що станеться? Чи можливо вони
навіть приведуть до цього? Ну от тепер я точно знаю , що це
відчуття було не даремним. Щось станеться обов’язково
.
14-те число цього місяця.
Вечір.
<<Все таки має щось класне статися.
Відчуття – це єдине що не обманює. Просто
стрьомно... >
От
тепер вечором стало не радісно, а стрьомно . І я зрозуміла , що а ж
тепер моє внутрішнє я розказало мені все. Буде не тільки весело, бо
тепер я не радію, тепер мені погано. Можливо події обіду привели до
того , що взагалі нічого не станеться, бо тут вже втрутилась
я? І тільки через два дня я дізналася все. Вже від свого
першого я . Бо друге розказало все, вірніше намагалося пояснити ,
вірніше просто дало знати ,лишивши на розгляд першого все ,що має
статися. А потім сталося. Ну що ж перше я від другого не так вже і
далеко. Хоча і не так вже і близько щоб розуміти все з півслова. А
зря.... Хоча ні. Я зробила вибір.
І вважаю його правильним.
Правильним понад усе. Можливо не так аргументованими , але
правильним. І це відчуття набагато більше і сильніше за всі решта.
І воно дає свободу.
Обмежену , але хоть якусь . Нещасна , покалічена ,
але це свобода.СВОБОДА.
* * *
Скрепка в ворді на хробачка стала
схожа....і так поплила собі не на
верх по монітору , а кудисьу вимір .....
у 3d...
Я поїхала...? мозгами....? нє я в нормі , тобто майже в
нормі: при свідомості , при здоровому глузді і
пам’яті.Причому я завжди при пам’яті.Скільки себе
памятаю – пам’ять завжди при мені. Це один з тих дарів і
особливостей, що присутні в мені.І ніхто не здатний цю
пам.ять в мене відібрати.Алкоголь, наркотики - е
ні, я сильніша.)
Правда зараз знаходжуся в легкому ступорі....бувають
такі моментики, коли незнаєш чим зараз зайнятися і що робити
далі.Тоді лише правильно підібрана музика може допомогти.....для
кожного вона є інша, своя, рідна.
От і втикаєш цілий день в монітор і скрепок з хрубачками
плутаєш).
* * *
Сьогодні вже зовсім інший день. Тому що він
відрізняється від інших. А деколи „день” може тривати і тиждень. Бо
однотонний... Це так теза для роздумів. =)
...