Вірка о себе

Основные данные

Возраст: 18
Пол: женский
Знак зодиака: Овен

Откуда я

Город: Жовква
Область: Львовская
Страна: Украина
Образование: другое

Ищу

Ищу: Друзей
Разговора
Приключений
Игры
Семейное положение: не женат/не замужем

Как я выгляжу

Телосложение обычное
Волосы чёрные
Глаза зеленые

Вірка:

Я ЗАВЖДИ:читаю щось цiкаве АБО гуляю (при гарнiй погодi) АБО слухаю музику АБО граю на скрипцi АБО мрiю (про лiто, вiдпочинок,життя i т.д.)АБО дивлюся сни (переважно вiд 5 до 14 год на день)АБО їду в маршрудцi(це те саме, що слухаю музику)АБО злюся (без коментарiв)АБО радiю (в мене чудовий настрiй i вiн всiм передаеться)АБО в моєму житті стається щось нове,тут не описане I ПIД ЧАС ВСЬОГО ЦЬОГО Я ЗАВЖДИ ЖИВУ,I НЕ ПЕРЕСТАЮ ЖИТИ Музика:Rock ////Gothic////Metal ////Industrial

Вірка принадлежит к

Місто Леважителі Львова,об'єднуємось!
Альтернативний рокДля любителів важкої музики

Вірка отсчитывает время до

ВЕСНА!!!
Это уже история

кіцюпусик=)))
Количество записей: 11

 
Ти сидиш зараз і навіть не знаєш
Чому все так і чого ти чекаєш
Ти мав би знати , ти мав би йти,
Але шлях цей ще треба знайти.
 
 
Я нарешті доповзла додому. Трохи попала під дощ , але це тільки було на краще , бо настрій в мене теж був дощовий. Я і цей світ цього разу нормально співіснуючи прийшли додому. Було навіть класно : дощ сильний , з волосся капає , з калюж хлюпало під моїми кроками і це все на фоні темної ночі з яскравим місяцем. Романтика, правда? =)
    - Де ти була так довго? Ти вже давно мала бути дома!
    - Далеко і глибоко реве
Грюк.
Далі не буде нічого цікавого. Я завалюся на диван , буду лежати і думати , думати і лежати , лежати і думати , що ще мені такого вчверити. Бо цей один сценарій на дофіга кучу днів , вже не то слово , що домахує. Тому я вже нічому від себе і не дивуюсь. Від нудоти і одноманіття можна не тільки „скупатися” під дощем , причому та нормально скупатися , а навіть не догадуюся , що ще можна зробити. (Хоча догадуюся. Шось тіпа веселої безголової дурниці ) Еврика! Так от і треба вчверити веселу безголову дурницю! Тільки яку? Дурницю ще тежтреба придумати. Або не придумувати , просто робити все те , що перше в голову прийде. Оце реально вийде дурниця!
(Ваще реальна дурниця : ))
Помити голову засобом для миття посуду.
І чого це прийшло в мою голову? Хоча це і дурниця , але фейс контроль вона не пройшла , бо я зараз збираюся прямо тут заснути . Так що більше дурниць не буде ( на сьогодні ) . А сьогодні закінчується через годину =)Ot tak Ot.
 
 
  * * *
 
An angel face smiles to me, under a headline of tragedy, that smile used to give me  wa-a-a-armth...
Блін . Е-е-е-е. Алоо .Та , я ще спала . Не-а , вже не сплю. Та. Добре. Добре! Обов’язково. Та не забуду. Та. Блін та добре. Таокл! Добреокл! БЛІН ТА ДОБРЕокл! ТА , Я ВСЕ ЗРОБЛЮокл!<<якщо не забуду>;>
Сон 2...
Сон продовження...
Сон повертається...
Бім-бам-бім-бам. У Києві зараз перша година дня.<<Класно Києву>;>.<<А у нас. Де там мій телефон. Він же був під подушкою. Знов забрали. Блін і чого це не можна спати з телефоном? Тепер прийдеться вставати.>;>...
Дзень , дзеньк , дзелень . . . – відкривалися , закривалися кастрюлі на кухні. Потім зашаруділа обгортка від шоколадки , бо шоколадки вже там не було.
Клац. Страшний буревій пронісся містами Китаю. Багато людей не мають Клац. Пінгвіни надзвичайно розумні і витривалі істоти. Вони навіть Клац. А нового спікера ще не вибрали , але ніхто не сумнівається що ним стане Клац. Що ж нехай іде з Богом. Але він може повернутися і помститися. Але він заслуговує на помсту , а ми на Клац. Клац. Клац. Клац. КЛАЦ.
 
<<Нема нічого цікавого..........По теліку завжди так. Що дивишся в стінку , що в нього.>;>Пішла в нет. Буду не скоро. Щиро ваша Я.
* * *
13-те число цього місяця.
 
Я прокинулася від сну досить рано. І смутно намагалася пригадати що ж мені снилося. На цей момент я пам’ятала тільки те , що сон був досить класний , принаймні із тієї всієї байди , що зазвичай сниться. Потім починали пригадуватися фрагментики. І вже через хвилин десять я догнала ,що сон і складався з різних фрагментів, картинок і кусочків , Що зі мною траплялися . Це була так звана вибірка різних приколів і щасливих моментів напевно за останній рік. Встала я з чудовим настроєм .<<Ну ще би хто би не хотів таке побачити і згадати!>;>Раз через раз пригадувалися приколи і я починала сміятися.
День був як день , а от мене переповнювало якесь радісне відчуття. Спочатку я думала , що то від того сну , а потім моє внутрішнє я дало чітко зрозуміти що має щось статися. При чому щось дуже , дуже прикольне. Таке відчуття вже було , тому я не могла заспокоїтися. Ну що ж таке має статися? Ну як так можна радіти від того, від чого треба радіти коди воно станеться ?....
 
14-те число цього місяця. Ранок.
 
Прокинулася з тим же відчуттям. Викинула все з голови і попробувала побачити що ж станеться. Спочатку я просто зосередила свою увагу на диханні . потім побачила картинки.<<Щось має статися. Догадки є ,але це не можливо...>;>Принаймні зранку я дізналася , що це має бути безпосередньо зв’язано із минулим.
 
14-те число цього місяця. Обід.
 
Сталося дешо трохи незвичне на повсякденні події , але це замало на таке відчуття.<<Чи все?смутний>;>Чи можливо події обіду тісно зв’язані із тим що станеться? Чи можливо вони навіть приведуть до цього? Ну от тепер я точно знаю , що це відчуття було не даремним. Щось станеться обов’язково .
 
14-те число цього місяця. Вечір.
 
<<Все таки має щось класне статися. Відчуття – це єдине що не обманює. Просто стрьомно... >;>От тепер вечором стало не радісно, а стрьомно . І я зрозуміла , що а ж тепер моє внутрішнє я розказало мені все. Буде не тільки весело, бо тепер я не радію, тепер мені погано. Можливо події обіду привели до того , що взагалі нічого не станеться, бо тут вже втрутилась я?
І тільки через два дня я дізналася все. Вже від свого першого я . Бо друге розказало все, вірніше намагалося пояснити , вірніше просто дало знати ,лишивши на розгляд першого все ,що має статися. А потім сталося. Ну що ж перше я від другого не так вже і далеко. Хоча і не так вже і близько щоб розуміти все з півслова. А зря.... Хоча ні. Я зробила вибір.
І вважаю його правильним. Правильним понад усе. Можливо не так аргументованими , але правильним. І це відчуття набагато більше і сильніше за всі решта. І воно дає свободу.
Обмежену , але хоть якусь . Нещасна , покалічена , але це свобода.СВОБОДА.
 
 
* * *
 
 
Скрепка в ворді на хробачка стала схожа....і так поплила собі не на верх по монітору , а кудисьу вимір ..... у 3d...
Я поїхала...? мозгами....? нє я в нормі , тобто майже в нормі: при свідомості , при здоровому глузді і пам’яті.Причому я завжди при пам’яті.Скільки себе памятаю – пам’ять завжди при мені. Це один з тих дарів і особливостей, що присутні в мені.І ніхто не здатний цю пам.ять в мене відібрати.Алкоголь, наркотики - е ні, я сильніша.)
Правда зараз знаходжуся в легкому ступорі....бувають такі моментики, коли незнаєш чим зараз зайнятися і що робити далі.Тоді лише правильно підібрана музика може допомогти.....для кожного вона є інша, своя, рідна.
От і втикаєш цілий день в монітор і скрепок з хрубачками плутаєш).
 
 
 
* * *
 
Сьогодні вже зовсім інший день. Тому що він відрізняється від інших. А деколи „день” може тривати і тиждень. Бо однотонний... Це так теза для роздумів. =)
...
 

хм...мну засідало в контакті...
потім видалилося на місяць..
а потім мене заставили повернутися...=(
чомусь почав харити мене той контакт ....якийсь він пластиковий і неживий..
згадала про цей свій акк..
тут я ніколи не прагнула до негайного видалення і стертя всі даних, друзів, і повного існування в неті...
повернулася..

 Не давно перечитувала книжки Дереша вони мене
 пруть і вот нашла там пару класних віршиків:
 А моль та атеїст подвійно святі в смерті.
 Ми живемо й помираєм,і смерть не є кінцем.
 Глибше ми йдемо у власний Кошмар,
 Ми мнемо об життя квітки пристрасті,
 Припавши до кліторів та членів безнадії.
 Остання мить дарує нам прозріння
 В Колумбовому паху,
 Наповненому зеленою смертю.
 Я хочу бачити блядський блиск сліз
 У твоїх очах.
 О великий Ангеле-курво,ти був добрий до Мене.
 Голі ми приходимо,і відходимо усі в синцях.
 Ти,паскуднику,велика засрана дупо,
 Брудний збоченцю,що грає власну матір,
 Ти знаєш, нас контролює ТБ,
 Місяць - звір,спраглий крові...
 

 Десь під Львівським замком
 Старий дуб стояв,
 А під тим дубочком
 Неформал лежав.
 
 Він лежить, не дише,
 Він неначе спить,
 Золоті кучері
 Вітер шелестить.
 Як ти був маленьким,
 Батько хіпував.
 У подертих джинсах
 Містом вишивав.
 Було вас у батька
 П'ятеро синів:
 Перший був скінхедом,
 Другий - роккабіл....
 Не рекомендується дітям,вагітним та Людям
 із серцево судинними захворюваннями "Напис на платівці
 The Rolling Stones"

Тэги: 432091 blackshine

Мнения (38)

24.04.2009 в 14:27
дуже сподобалось читати твої роздуми, але знай: в тебе не здорова фантазія окл
08.04.2009 в 15:40
Вірка возвращайся!гост
28.02.2009 в 21:46
Привіт!
Тримай плюс веселий
29.05.2008 в 00:15
лови + ! класно в Тебе!