почав дуже замислюватися над тим, що можна зробити
краще.
взагалі навкруги.
наприклад, почавши читати книжки старовинних японських авторів,
зрозумів, чому японці так працюють - бо їм змалку прищіплюють потяг
до самовдосконалення. зразу почав замислюватися, навіщо нам в
дитинстві тлумачили про якихось дядьок ленінів та сталінів? мо
треба було просто казати, що добре працювати - то добре, а просто
отримувати зарплатню - не дуже? і не було б сьогодні таких
молодиків, що, приходячи з дипломом про вищу освіту кажуть, що їм
хотілося б отримувати зарплатню з трьома нулями, та ще й в
у.о.?
і не було б таких "насяльніке", що прийшли на свою посаду просто
через те, що вони колись і десь обіймали схожу посаду?
і не було б таких власників бізнесу, що почувають себе
древньоримськими рабовласниками, що їздять на новеньких мерседесах
gl, а, при виплаті зарплатні людям бідкаються, що тіпа, продажі
фігові. про ухиляння від податків та їх мінімізацію мовчу.
і, може, не було б у нас таких політиків, бо політики - суть
відзеркалення нації.
дивимось на них, думаємо - народ. дуже доречно у рекламі ЇЇ:
"вона - це Україна". відразу приходить на думку, що це
перефразований вислів Людовіка: "Держава - це я".
тому починати треба з себе...
така собі побутова філософія
