Внимательно присмотрись к
своему одиночеству: быть может, это все-таки уединение?.. Пусть и
не всегда – добровольное. (Ольга Муравьева)
Аналізуючи своє
особисте життя, я прийшла висновку що не лише я, але й всі «ми», не важливо чоловік то чи
жінка, боїмось залишитись наодинці з собою. Лякаючи себе фразами, я нікому не
потрібна (-ий), і що робити далі, і ніколи не думаємо що можливо на
даний момент життя, так і має бути?! Що ж поганого в тому, щоб
трохи побути одному? Мабуть я не досить конкретно зараз виражаюсь,
так я про те, що ми постійно в пошуках стосунків між протилежним
полом. А ще гірше, коли ми говоримо собі, в котрий раз обпікаючись:
Ліки від любові, лише нова любов… Звучить маразматично, але багато
хто ведеться =))) Ну і
я як не виняток повелась… і …. обпеклась)) Точніше, коли ця історія
з новим коханням була на піку, я відчула що все, я більше не можу і
не хочу, це тупе змушення себе любити його, вимагання від «нього»
любити себе …
От я зараз говорю
про це, але все ж якась маленька частинка мене боїться, що в
самотності не буває щастя… Але інша більша частина намагається
переконати в іншому. Так що давайте, допомагайте мені налаштуватись
на хвилю, що все буде лише ДОБРЕ =))))))
Втеча від самотності… У
провалля чи в любов?
„Самотня жінка бажає
познайомитися… Вдівець шукає порядну жінку, можна з дітьми…”. Очі
благально шукають на вулицях міста ту, того, тих… хто зрозуміє,
вислухає, подасть бодай кухоль води… Чому ми втікаємо від своєї
самотності? Чому її боїмося? Ладні з будь-ким одружитися! І
байдуже, що без любові. І байдуже, що п’є, б’є, а коли удвох, то й
ні про що поговорити. Головне – не самотою.
Ліки проти самотності – любов.
Є жінки, які по більш як двадцять котів тримають. Вони – не
самотні. Самотність ліквідується через любов до когось – сусідки,
дітей, бездомного собаки. Проблема самотності – проблема люблячого
серця: або воно є, або його нема.
Людина, яка відчуває
самотність, має полюбити. Святий Августин казав, що, коли гроші
ділиш, їх стає менше, а коли любов – навпаки. Звісно, не можна
примусити інших, щоб вони нас любили. Люби сам – і любитимуть тебе.
Любити треба просто так – як мати любить дітей.
(стаття)
Ліків від
самотності, на жаль, не існує. Найпоширенішою й, очевидно,
найправильнішою реакцією на самотність є пошук людей. Не будь-яких,
звичайно, а тих, які давали б почуття взаємного прийняття. Цікаво,
що абсолютна самотність усе ж є для людей жахливішою «за самотність
серед людей». Але все-таки можна робити певні висновки. Самотні
жінки заздрять навіть тим своїм заміжнім знайомим, у яких великі
проблеми з чоловіками, наприклад, вони п’ють чи
б’ються».
Але ж багато людей
добре вживається зі своєю самотністю, а деякі навіть постійно
прагнуть до неї. То може і я зможу? Можливо всі мої проблеми з
хлопцями, зв’язані з тим, що я просто не можу бути з кимось?) Як
думаєте