Internet Jockey - главная страница

nirvanka

• Статус пользователя

От бувають люди-сонечка, які добрі, світлі, випромінюють стільки тепла і радості, що хочеться з ними частіше бачитись.. Такою є Лєріка, моя коліжанка. А віднедавна в неї з'явилось маленьке сонечко - донечка Моніка, яка перейняла від матусі такі ж гарні риси обличчя, які просто не можуть не викликати посмішку Так от, їздила я до Лєріки провідати її і познайомитись з донечкою, а заодно і поробила їм трохи фоток. Крихітка так гарно вийшла на фотках, що я почала задумуватись над переключенням своєї уваги на діток. Як потеплішає, пофотографую ще дітей і подивлюсь, що з того вийде. Видається, що дітей легше фотографувати, бо їм не треба позувати і робити міни, вони такі собі натуральні пампушечки. Одним словом, мені дуже сподобалось, може навіть і Моніці сподобалось, бо вона щось мені розказувала і посміхалась. Хоча я нічого не зрозуміла

nirvanka

• Статус пользователя

Фоток мало, бо ми більше дурачились, ніж фотографувались. Хоча кадрів і нащолкала багацько, але половину розмазаних, бо я сміялась і руки тряслись. А на другій половині Макс або дурачився, або просто не вийшов по-людськи
Спочатку він вдавав гуцула. Потім загублене дитя на футбольному полі. Потім був повільний біг на біговій доріжці, це було особливо ржачно Ще були стрибки в висоту обертаючись аля на ковзанах і без обертів - аля пінгвін. Потім ми змінили місце і забрели в нутрощі парку, який, мабуть, є лісом, бо дуже великий, хм.. сама не знаю (це той, що біля кінцевої двійки трамваю на Пасічній). І в лісі було осіннє листя і все таке жовто-чорне, гарне. Там Макс удавав злобного гуцула з палкою, яка була ні в тин, ні в ворота. Тому він її викинув в невеличкий мальовничий яр і почав бавитись листям, яке захопливо збирав, а потім радісно підкидував.
З того всього є що згадати, та нема що людям показати Але фотки - це не головне. Тішусь, що мала змогу з ним зустрітись і повеселись!

nirvanka

• Статус пользователя

Настрій такий, як на фотці.. Це було в листопаді минулого року на одному львівському стадіоні з одним львівським другом.. В наступному дописі будуть фотки з нашої фотосесії, а наразі просто настрій.. Змучений, мабуть. Робота, додаткові заробітки, курси, фотки, дім, справи якісь.. Навіть в напряг про це писати




Це Великий Театр в Лодзі. Сьогодні була там на опері. Вперше Враження дуже змішані. Спочатку була збуджена тим, що іду в театр! Одне слово "театр" і в уяві повстає львівська опера. Збудження перейшло в скептицизм, коли дізналась, що лодзький оперний - це той будинок, який мені раніше видавався за якусь урядову установу чи суд. А це театр.. Ну нічого, рано по обгортці судити. Поїхала. Зайшла. Біля гардеробу розглядала неординарних людей з цікавими зачісками та нетиповим одягом. Хоч і більшість були просто по-вечірньому одягнені. Сьогодні прем'єра і прийшли тільки ті, хто мав запрошення. Тобто еліта  (ну і такі, як ми - ті, хто дістав квитки від знайомих. Все це було гарно і вишукано. Вигляд залу не вразив - стіни оббиті дерев'яними плитами, стеля і балкон теж не відрізняються оригінальністю - просто бетон. Одним словом, типова будівля радянських часів. Мабуть, львівський оперний поставив завелику планку і тому цей лодзський театр ніяк не виглядав місцем для перегляду світових витворів мистецтва

І от, почалась опера.. Перші кілька хвилин відволікали поодинокі покашлювання в залі. Але потім вже не звертала на це увагу. Опера називалась "Русалка". Співали чеською мовою, а вгорі над сценою були субтитри (переклад) польською. Конфлікт вражень виник від того, що співали текст в оригіналі, наскільки я зрозуміла, а сама постановка була витвором режисера. Так от спілкувались актори співом про русалку, водяного, ліс і місяць, а дія відбувалась в лікарні, де русалка була хворою, водяний - лікарем і всяке таке. Трохи хворе то було, скажу вам Але досить цікаве. Спів пробирав до кісток, а від музики мурахи метушились по тілі.. Актори теж були неперевершені. Сюжет був такий собі. А кінцівка була феєричною! Фотка кінцівки:



Ще трохи фоток є на сайті театру, кому цікаво - http://operalodz.com/spektakl.php?id=72

П.С. Переживала, що чоловік засне і захропить, але йому навіть дуже сподобалось і з захопленням спостерігав за сценою